1. |
||||
2. |
||||
В тернових сутінках згасло життя,
в той час як місяць проливав сльози,
лишень побачивши бліде лице своє у відображенні зірок.
Залиш мене за гратами поранених надій.
Адже ти не можеш дати мені сил піти...
Мій розум бачить ці пориви болю.
Він самотній, серед цих блідих зірок.
Сліпа нитка зв'язала полотно долі,
тепер вже час не залишить нас навіки.
Згасла сутність...
Минуле забуте... Ні, ще не народжене...
Воно є тут... Твориться нині...
Сьогодення - лише відлуння скованого минулого...
Скованого мертвим всесвітом...
Мертвим сьогоденням...
Мертвим майбутнім...
Неіснуюче майбутнє...
Міріади людино-хробаків з простертими руками...
З вірою у мертве... З вірою у ніщо...
Мій шлях осторонь...
In the thorny twilight life has faded away,
While the moon was shedding tears
Just having seen its pale face, reflected by stars.
Leave me behind the bars of wounded hopes
As you cannot give me the strength to go.
My mind sees these bursts of pain,
It's lonesome among these pale stars.
Blind thread had woven the canvas of fate
And now the time will not leave us evermore.
The essence had faded…
The past is forgotten… no, still unborn…
It is here… being created today…
The present is just an echo. Reverberations
Of the constrained past… Constrained
By the dead universe…
By the dead present…
By the dead future…
Nonexistent future…
Myriads of wormhumans…
With the outstretched hands… With belief
In the dead… With belief in nothing…
My way is aside…
|
||||
3. |
||||
Чорна земля моя..
Спотворена ніч..
Спотворена земля моя.
Закликаю тебе..
Закликаю тебе ніч..
Закликаю тебе моя земле милая почекай на мене..
Осіннім листям поховай мене.
Тіло ранивши гострим гіллям..
Холодними лісами..
Холодними туманами..
Там де чекає на мене Природа.
Де немає людей.
Де спочила природа без люду мерзенного.
Зі скорботою та болем притискаючись до землі,
я відчуваю непереборне бажання померти тут.
Немає більше сили й сенсу зволікати.
Мій біль - це все що залишилось зі мною назавжди.
Марні всі сподівання та надії.
Життя лишень за маревом вічних зірок.
Ви завжди зі мною були, є та будете..
Ваші голоси я чую постійно..
Моє життя йде як старий жебрак.
Ваші думки - крізь мої творіння..
Навіки залишуться..
My black groung.. Disfigured night..
My disfigured land.. I invoke you night..
I invoke you my dear land.. Wait for me..
Bury me with the autumn leaves..
Hurting the body with the sharp branches..
By the cold woods.. By the cold fogs..
Where the Nature awaits for me.
Where there are no humans.
Where the nature found a rest without foul humans,
with grief and pain cuddling to the ground,
I feel the unconquerable desire to die here.
There's no more strength and sense to hesitate..
My pain is all that remained with me forever.
All expectations and hopes are in vain.
Life is only beyond the haze of eternal stars..
You are always with me, were and will be.
I hear your voices constantly..
My life walks like an old beggar.
Your thoughts – through my creations they will stay forever.
|
||||
4. |
||||
Деградоване людство..
Бліда планета, як марево смерті..
Шляхи ведуть у забутий простір хаосу.
Відчуваючи життя за межею людського сприйняття,
я бачу темряву холодного космосу,
що манить мене пустинністю та безлюддям..
Холод.. Заклинаю тебе, о земле!!
Заклинаю тебе, холодом вічним!!
Заклинаю тебе гнівом космічним!!
Збережи свої сили, збережи свою міць.
Відкрий мені шлях спотворених тіней.
Відкрий мені шлях апатичності.
Дяй мені частину себе.. Назавжди.. Назавжди..
Mankind degraded..
Pale planet, like the mirage of death..
The paths lead to the forgotten space of chaos.
Feeling the life beyond the limits
of human perception,
I see the darkness of cold cosmos,
Which attracts me with its
emptiness and desertness..
Coldness.. I conjure you, o Earth!!
I conjure you by the eternal coldness!!
I conjure you by the cosmic rage!!
Save your powers, Save you strength.
Open for me the path of perverted shadows.
Open for me the path of apathy.
Give me a part of you.. Forever.. Forever..
|
||||
5. |
||||
Посеред лісу стою я...
Сльози течуть по моєму лиці...
Ой, ти лихо-лишенько...
Ой, да горе-горечко...
Ви ходіть зі мною... у міста та села...
Зі скорботою, сумом, болем...
Ви ходіть зі мною... до людей... до людей...
Не покину я тебе, моя земле милая.
Назавжди з тобою, у лісах, залишусь я.
Пригорни до себе... Осіннім листям поховай...
Помремо з тобою разом ми...
Залишаючи людям лишень чорну золу.
Поволі… вмираю я...
I'm standing in the middle of the forest…
Tears are flowing down my face…
O thou disaster, disaster…
O thou woe, my woe…
Come out with me… to the cities and villages…
With sorrow, grief, pain…
Come with me… to the humans… to the humans…
I will not leave you, my dear land…
Forever with you, in the woods, I will stay…
Clasp me in your arms… Bury me under the autumn leaves…
We will die with you together…
Leaving only black ashes for humanity…
Slowly… I am dying…
|
||||
6. |
||||
Попіл згасаючих зірок закриває сонце.
Спотворені тіні холодного космосу чекають на свій час.
Поглядом у них - вічність завмирає...
Те, що я бачу, пригнічує мою свідомість.
Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.
Посеред чорного космосу - сяйво життя...
Життя, що має силу втрачене минуле...
Течія часу повертає у зворотній бік.
Життя... Смерть... Смерть... Життя...
Сутність відчувати люди втратили
Життя... Біль...
Я благаю: залиште мене у темряві
Безмежний простір срібного хаосу
сплітає життя у вузол зреченості...
Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...
Моя біль - це ваше життя...
Затхлість та сморід світу людей,
я забираю з собою туди, де вітри народжують нового життя шум...
спотворені наче біль
Моя біль... Це все що залишилось назавжди
Життя... Смерть... Смерть... Життя...
Смерть... Смерть...
Спотворені тіні холодного космосу чекають на нас.
Поглядом у них - вічність завмирає...
Те, що я бачу, пригнічує мою свідомість.
Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.
Посеред холодного космосу - сяйво життя...
Життя, що має силу втрачене минуле...
Течія часу повертає у зворотній бік.
Життя... Смерть... Смерть... Життя...
Я благаю вас: залиште мене мої думки
Я благаю вас: вбийте мене мої думки
Безмежний простір срібного хаосу
сплітає життя у вузол зреченості...
Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...
Моя біль - це моє життя...
Сон назавжди відкриє темінь блідої планети.
Посеред чорного космосу - сяйво життя...
Життя, що має силу втрачене минуле...
Течія часу повертає у зворотній бік.
Життя... Смерть... Смерть... Життя...
Сутність відчувати люди втратили
Життя... Біль...
Я благаю: залиште мене у темряві
Безмежний простір срібного хаосу
сплітає життя у вузол зреченості...
Мої творіння - це відлуння вашої скорботи...
Моя біль - це ваше життя...
Затхлість та сморід світу людей,
я забираю з собою туди, де вітри народжують нового життя шум...
спотворені наче біль
Моя біль... Це все що залишилось назавжди
Fading stars' dust is darkening the sun.
Disfigured shadows of cold cosmos are waiting for their time.
Staring at them, eternity dies down.
That, what I see, depresses my consciousness.
The sleep will draw away the darkness of pale planet forever,
Amidst the black cosmos, shining of life…
Life that has lost past…
The stream of time turns backwards…
Life… Death… Death… Life…
Humans have lost their essence…
The essence to feel their nature…
Life… Pain… Pain… Life…
I beseech you: leave me… my thoughts…
I beseech you: kill me… my thoughts…
Infinite space of silver chaos
Ties the life into the knot of detachment…
My creations are the echoes of your sorrow…
My pain is your life…
Rottenness and stench of the human world,
I'm taking them with me
There, where the winds give birth to the noise of new life…
My pain… Leave me at this moment…
|
||||
7. |
||||
8. |
||||
9. |
||||
10. |
Melancholie 25.01.2009
04:06
|
|||
11. |
Moloch Rivne, Ukraine
Pure Black Metal and Dark Dungeon Ambient from the deep woods of Ukraine.
Sergiy Fjordsson
Streaming and Download help
Moloch recommends:
If you like Moloch, you may also like:
Bandcamp Daily your guide to the world of Bandcamp